Вісімдесят років тому десятки тисяч українських євреїв були по-звірячому вбиті в яру під назвою Бабин Яр на околиці Києва - масштаби і нелюдяність цього злочину переслідують нас донині.
Протягом багатьох десятиліть тим, хто пережив Голокост у Східній Європі, не дозволялося належним чином згадувати і оплакувати втрату своїх близьких. Через вісімдесят років після початку Голокосту і литовці, і українці все ще дізнаються про масштаби злочинів, скоєних проти єврейського населення. Тільки недавно пам'ять жертв Голокосту набула загальнонаціонального значення, оскільки все більше і більше людей усвідомлювали, що жертвами Голокосту були їхні співвітчизники і сусіди.
Бабин Яр - це не тільки братська могила, свідоцтво жорстокості нацистського режиму, свідчення злочинів проти людяності, це також місце, де можна згадувати і робити висновки з помилок минулого. Відкриття меморіалу жертвам Бабиного Яру знаменує новий етап пам'яті й освіти про Голокост. Цей меморіал також дає можливість оживити голоси і обличчя жертв і свідків Голокосту. Дізнавшись їх імена і почувши їх історії, українці і гості з-за кордону зможуть долучитися до спадщини єврейських громад, зруйнованих Голокостом.
Нам, членам єврейських громад Східної Європи, доручено зберігати пам'ять і домагатися справедливості для жертв. Якщо імена і обличчя жертв побачити і запам'ятати, їхня спадщина переживе їх вбивць. Проте, вбивця не може уникнути правосуддя або отримати прощення за свої злочини.
Голокост ніколи більше не повториться.
З повагою,
Фаїна Куклянська
Голова
Литовської єврейської (литвакської) громади