Від імені єврейської громади України, Об’єднання іудейських релігійних організацій України та від себе особисто хочу привітати громадян України, Президента України та уряд України із тридцятою річницею незалежності нашої держави.
Ми відзначаємо тридцятиріччя нашої держави в останній місяць єврейського року - час самоаналізу і підведення підсумків, час, щоб осмислити скоєні вчинки і оцінити рівень духовного зростання протягом року, що минає, час підготовки до Днів Трепету.
З цього приводу маю сказати про наступне. Нещодавно на зустрічі з дипломатами країн G7 нас, лідерів різних конфесій - членів Всеукраїнської Ради церков та релігійних організацій, запитали, чи дійсно ми віримо у те, що численні повені, потопи, землетруси, зливи, які відбуваються в Україні та у світі, є рукою Бога, чи це є процесом глобального потепління на планеті. Тоді, на мій погляд, ми не дали чітку відповідь на поставлене запитання.
Сьогодні з усією впевненістю хочу заявити, що ми, особисто я, вірю повною вірою у те, що все, що відбувається у цьому світі є рукою Бога. І ніяке глобальне потепління не здатне привести до тих наслідків, які ми бачимо навкруги нас. Тим самим Господь хоче нам сказати, що ми повинні змінити свій спосіб життя, свою поведінку, свої дії та щоб ми зрозуміли, що Бог керує цим світом.
У Тридцять першому Псалмі відповідно літочислення народження нашої держави Цар Давид заявляє про те, що Господь охороняє тих, хто вірить у Нього, і Він карає тих, хто поводиться самовдоволено.
Дозвольте промовити для присутніх та для української громадськості тридцять перший Псалом Царя Давида.
Псалом Давида 31
Керівнику - псалом Давида.
Я знайшов притулок у Тебе, о, Господи; нехай мене не осоромлюють вічно; врятуй мене своєю праведністю.
Прихили своє вухо до мене, врятуй мене швидко; стань мені непохитною силою, цитаделлю, щоб врятувати мене.
Тому що Ти моя скеля і моя фортеця, і заради свого імені Ти поведеш мене і направиш.
Звільни мене з тієї пастки, яку вони для мене таємно розставили, бо Ти моя цитадель.
У Твої руки я віддаю свій дух; Ти врятував мене, о, Господи, Боже справедливий.
Я ненавидів тих, хто покладається на безплідні марнославства, але я сподівався на Господа.
Я буду ликувати і радіти Твоїй милості, бо Ти бачив мої страждання; Ти знаєш про муки моєї душі.
І ти не віддав мене у руки ворогів; Ти поставив мої ноги на безмежний простір.
Змилуйся наді мною, о, Господи, бо я в біді; очі мої затьмарив гнів, пошкодив душу та тіло.
Бо життя моє пройшло у печалі, а роки у стогоні; сили покинули мене через мої гріхи, і моя плоть зіпсувалася.
Через усіх своїх недругів я є соромом навіть для своїх сусідів, є жахом для своїх друзів; ті, хто бачать мене на вулиці, уникають мене.
Про мене забули як про померлого; Я схожий на втрачений предмет.
Бо я чув плітки від багатьох, відчував жах з усіх боків, коли вони разом радились проти мене та замишляли забрати мою душу.
Але я сподівався на Тебе, О, Господи; і Я казав: "Ти мій Бог".
Моя доля у Твоїх руках; врятуй мене від рук моїх ворогів і від моїх переслідувачів.
Нехай твій лик осяє твого служителя; спаси мене своєю милістю.
О, Господи, нехай мене не ганьблять за те, що я взивав до Тебе; нехай нечестивих ганьблять, нехай вони замовчать до смерті.
Нехай оніміють брехливі уста тих, хто виступає облудно, пихато та зневажливо проти праведника.
Якою незміренною милістю ти обдарував тих, хто боїться Тебе, і що зробив для тих, хто знайшов у тебе свій притулок при синах людських.
Ти сховаєш їх у таїнстві свого лику від людського натовпу; захистиш їх у пристановищі від чвар.
Благословенний Господь, бо Він був надзвичайно милостивий до мене, коли я перебував у місті, окупованому ворогами.
Але я поспіхом вигукнув: "Я відірваний від твого погляду", і Ти почув голос моїх благань, коли я взивав до Тебе.
Любіть Господа, усі Його благочестиві. Господь охороняє тих, хто вірить у Нього, і Він карає тих, хто поводиться пихато.
Станьте сильними, і Він наділить серця мужністю всім, хто вірить у Господа.
Слава Україні у віках! Хай щастить!
